В останні роки вільна ніша на ринку субстратів для орхідей поступово заповнилася. У садових центрах і квіткових крамницях пропонується широкий асортимент субстратів, основними компонентами яких є кора і мох сфагнум. Але є і більш дорогі грунти з додатковими наповнювачами, що містять коріння папороті, кору пінії, кокосові чіпси, деревне вугілля.
Як зробити грунт для орхідей самостійно. Основні складові.
Субстрат для орхідей потрібно обирати відповідально, на жаль, під багатьма запатентованими торговими марками в гарних яскравих упаковках продають неякісну сировину для посадки, в якій багато торфосуміші і грунтового пилу. Тому найвірніший спосіб - підготувати високоякісний субстрат самому.
Кожен з вас в теплу пору року обов’язково виїжджає на природу подихати свіжим повітрям, половити рибку або посмажити шашлики. Ось цей відпочинок можна використовувати для збору потрібних нам складових.
Якщо субстрат для орхідей легкий і повітряний, він менше буде злежуватися і довше служити орхідеї. Пористість субстрату також впливає на його довговічність - якщо навколо коренів буде хороша циркуляція повітря, гнильні процеси, які викликають розвиток патогенних мікроорганізмів, будуть виключені.
Отже, спробуємо поєднати корисне з приємним, прогуляємося в сосновому бору і запозичимо у природи те, що нам необхідно.
1. Мох-сфагнум.
Як тільки розтанув перший сніг, по лісі потекли весняні струмочки, в низинах застоюється тала вода, яка пробуджує зростання сфагнуму (фото 2,3).
Кращий час для збору моху - весна. Сфагнум є свого роду біоіндикатором - місця, де росте велика кількість сфагнуму, говорять про чудовий стан навколишнього середовища. Цей вид моху має бактерицидні властивості, легко вбирає воду, має малий вміст поживних речовин.
Багато квітникарів додають сфагнум не тільки в субстрат для орхідей, але і в грунт для посадки сенполій і напівепіфітів, наприклад, антуріума. Мох-сфагнум можна використовувати для посадки як в сухому, так і у вологому вигляді (фото 4,5). Зберігати його дуже легко:
- якщо ви хочете використовувати його в живому вигляді - можна заморозити в порційних індивідуальних пакетах,
- якщо вважаєте за краще працювати з сухим матеріалом - його досить підсушити в тіні, розфасувати по пакетах і зберігати в сухому темному місці.
2. Соснова кора.
Збір соснової кори можна робити цілий рік, головне - правильно її обирати:
- Кору бажано збирати з повалених сосен або у їх підніжжя, такий збір не завдасть шкоди деревам, а сама кора не міститиме смол (фото 6).
- Шматки, зіпсовані короїдами, збирати не бажано, тому що вони швидше протрухнуть.
- Обирати слід щільні шматки товщиною не менше 1-2 см, щоб надалі їх не складно було порізати садовим секатором (фото 7).
Дуже часто на квіткових форумах можна зустріти поради, що після збору лісової кори, її обов’язково потрібно хвилин 10-15 прокип’ятити. Я такі маніпуляції проводити не рекомендую, так як під час кип’ятіння гине вся корисна мікрофлора.
Якщо ви боїтеся з принесеною корою занести в субстрат для орхідей комах, то можна ще не нарізану кору просушити в духовці при самій мінімальній температурі буквально хвилин 5 з відкритими дверцятами як це ви робите з лісовими грибами. В цілому, збір і порізка кори, напевно, найскладніший і найбільш трудомісткий процес в заготівлі субстрату, але він є основним.
В останні роки стала більш доступна в ціновому діапазоні кора пінії (фото 8). Звичайно ж, вона краще соснової за якістю, меньш смолиста і має довший період розкладання.
3. Коріння папороті.
Коріння папороті (фото 9) - ще один важливий елемент субстрату. Його кореневище містить велику кількість поживних і корисних речовин, і використовується в основному для посадки наземних епіфітів, таких як цимбідиум, пафіопеділум та ін. Кореневище папороті викопують в основному навесні до моменту утворення листя або пізньої осені, потім висушують в тіньовому добре провітрюваному приміщенні, після нарізають невеликими шматочками. Зберігається такий посадковий матеріал в темному місці в щільно закритій тарі .
4. Інші складові.
Деревне вугілля можна знайти на вогнищі. Достатньо одного тліючого поліна, після того, як воно охолоне, розбити його. Розміром вуглинки повинні бути такими ж, як і основна складова субстрату. Вугілля бажано збирати в тому багатті, в якому не використовували розпалювальну суміш. Можна застосовувати будь-які породи дерев (фото 10). Також в якості розпушувача можна використати битий кокосовий або волоський горіх (фото 11).
Останнім часом досить часто практикується вирощування орхідей в керамзиті. Він є легким, пористим, доступним і недорогим матеріалом, який виготовляється методом випалювання легкоплавких порід, що складаються з глини. Вважається екологічно чистим.
Гранули керамзиту пористі, вони накопичують в собі солі жорсткої водопровідної води, а потім коренева система, приростаючи до гранул, вбирає в себе ці солі. Орхідеї дуже чутливі до засоленості субстрату, особливо пафіопеділуми. Реагуючи на засоленість, епіфіт направляє сили не на зростання, а на збереження здатності кореневої системи поглинати воду. Це загрожує в першу чергу уповільненням зростання, а також може стати причиною дисбалансу поживних речовин в рослині. Ще один мінус у використанні керамзиту - якщо вчасно не буде поливу, пористий керамзит пересохне і почне забирати вологу з коріння орхідеї, що може привести до її зневоднення.
Правила складання субстрату.
Субстрати діляться на дві основні категорії:
- для епіфітних,
- для наземних орхідей.
У 90% випадків орхідеї, які продаються в квіткових магазинах вашого міста, відносяться до епіфітів: ванда, фаленопсис, камбрія, дендробіум, зігопеталум, каттлеї, масдевалліі, мільтонії, лікаста.
В інші 10% відсотків входять цимбідіум і рід пафіопеділум, які в природних умовах можуть виростати як наземно, так і епіфітно.
Субстрати можна змішувати на свій розсуд, тому що у кожного в квартирі свій мікроклімат (температурний режим, вологість повітря). Для створення субстрату переважно використовують соснову кору середньої фракції 1,5-2 см, змішану з деревним вугіллям, додавши трохи нарізаного сфагнуму і коріння папороті. Вважається, що така суміш є найбільш живильною і природною.
Стан субстрату має постійно контролюватися і при потребі коригуватися. Наприклад, якщо ви помітили, що запропонований вами субстрат для орхідей не підходить, вона в ньому довго просихає або не комфортно себе почуває, значить, в нього потрібно додати більше кори і деревного вугілля.
І, навпаки, якщо орхідеї постійно не вистачає вологи, листя зморщується, повітряне коріння всихає, додаємо більш вологоємкі складові - сфагнум, коріння папороті або трохи кокосових чіпсів.
Винятком є цимбідіуми, при створенні субстрату для цього роду орхідей в грунті може бути присутнім невелика кількість торфу або легкого грунту для папороті, всі інші складові можна додати за вашим бажанням.
Перш, ніж скомбінувати будь-який субстрат для епіфітів, потрібно на хвилинку уявити, як живе ця рослина в природних умовах. Припустимо, цимбідіум в основному виростає наземним способом безпосередньо на землі, в верхньому шарі лісової підстилки. Отже, і субстрат для нього підійде відповідний з додаванням торфосуміші, шматочків сфагнуму, листового опаду, кори, коренів папороті, трохи перегною (фото 13).
При формуванні субстрату також потрібно враховувати й інші зовнішні фактори. Якщо ви перебуваєте в постійних роз’їздах, і за орхідеями, крім вас, нікому доглядати, то грунт для орхідей можна підготувати під свій графік поливу. Тобто, якщо полив відбувається раз в півтора тижні, то складові субстрату в більшій пропорції потрібно підбирати вологоємні і з точністю до навпаки. У досвідчених квітникарів є свої секрети підготовки субстратів, але їх знання приходять з роками і досвідом. У кожного, повторюся, в квартирі свої умови, середовище, атмосфера, повітря, тому абсолютно точних рецептів грунту для кожного виду орхідей просто не існує. Те, що ідеально для фаленопсису в певному субстраті і кліматі, при такій же посадці, але в інших домашніх умовах може закінчитися катастрофою.
Широко представлені в продажу субстрати неорганічного походження: мінеральна вата, поролон, пінопласт, гідрогель, керамзит, вермикуліт, перліт, гравій. Неорганічні субстрати для орхідей мають як свої плюси, так і мінуси. Багато з них мають високу гігроскопічність, хімічну стійкість, інертність і не вступають в реакцію з живильною рідиною. Вони легко очищуються від важких солей, досить в центр горщика направити струмінь проточної води і потримати деякий час.
Але є і свої мінуси - в таких субстратах недосвідченому квітникарю дуже нелегко призвичаїтись до поливу. Наслідок використання вище перелічених неорганічних матеріалів - гниття або пересушування коренів.
Стан орхідей безпосередньо залежить від правильно підібраних компонентів субстрату, тому перш, ніж віддати перевагу тому чи іншому компоненту, добре подумайте.
Дуже вдячні Київському клубу любителів орхідей за допомогу в підготовці матеріалу!